Розпочався 23 міжнародний конгрес історичних наук

До польського міста Познань приїхало понад 700 істориків з усього світу

 

21 серпня 2022 року у Познані (Польща) розпочав роботу 23 Міжнародний конгрес історичних наук.

У його роботі візьмуть участь понад 700 істориків із 70 держав. Організаторами конгресу є Міжнародний комітет історичних наук, Комітет історичних наук Польської академії наук та Познанський університет імені Адама Міцкевича.

Під час конгресу буде вручена нагорода International ICHS History Prize історику з Делійського університету Санджею Субраманьяму. Також п'ятеро молодих дослідників будуть відзначені Премією ICHS-Shandong University Young Historian Award.

Під час конгресу в Познані вперше відбудеться дослідницький форум. Науково-дослідні установи представлять свої поточні чи заплановані проєкти аудиторії з відомими науковцями та дослідниками-початківцями. Це має забезпечити можливість співпраці між установами, а також залучення висококваліфікованих дослідників до співпраці. 

Українська тематика на конгресі буде представлена доповідями:

- Поліни Барвінської "History in Ukraine: approach to progressive narrative in political transitions",

- Томаша Кемпи "The Expansion of the Polish Language among the Elites of the Grand Duchy of Lithuania and the Ukrainian Lands Belonging (after 1569) to the Polish Crown in the 16th-17th Centuries", 

- Міхала Васюцьонка "Reshaping Common Past: Medieval Polish-Ruthenian-Moldavian in Polish and Romanian and Ukrainian Historiographies Before and After World War I".

Організатори вирішили, що Національні комітети історичних наук з Росії та Білорусі не можуть брати участі у конгресі через їх агресію проти України. Крім того, організатори надали гранти для учасників конгресу з України.

Історики організовують міжнародні конгреси, починаючи з 1900 року. У 1926 році засновано Міжнародний комітет історичних наук (ICHS) як неурядову організацію, що складається з національних комітетів, які представляють країни-члени, і спеціалізованих комісій, присвячених конкретним дослідницьким питанням. 

Головною метою Комітету є популяризація історичних наук через міжнародне співробітництво. Комітету було доручено організовувати конгреси кожні п'ять років.

Попередній конгрес відбувся у Цзінані (Китай) у 2015 році. Тоді було заплановано, що конгрес у Познані має відбутися у 2020 році, однак, через пандемію його було перенесено на пізніший час.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.