ТОП-10 урбанонімів для перейменування від МКІП

Міністерство культури та інформаційної політики уклало ТОП-10 урбанонімів, які рекомендують перейменувати

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила список десяти найбільш поширених "російських" урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу.

 

До ТОП-10 найчастіше вживаних топонімів входять: 

  1. Юрій Гагарін;

  2. Олександр Пушкін;

  3. Іван Мічурін;

  4. Валерій Чкалов;

  5. Максим Горький;

  6. Михайло Лермонтов;

  7. Олександр Суворов;

  8. Володимир Маяковський;

  9. Олександр Матросов;

  10. Володимир Комаров.

"Ворог навіть топоніміку використовує як маніпулятивний механізм для ретрансляції пропагандистських меседжів, цінностей, своєї світоглядної моделі та концепту так званого "руского міра"", – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Експертна рада МКІП рекомендує органам місцевого самоврядування розглянути можливість заміни таких назв.



Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.