Росіяни знищили ще одну пам'ятку в Україні

Російські агресори обстріляли та знищили пам'ятку архітектури радянської доби

У Харкові внаслідок російських ракетних обстрілів знищено пам'ятку архітектури - палац культури "Залізничник".

"18 серпня зранку внаслідок ракетних обстрілів росіянами було знищено палац культури "Залізничник" у Харкові. Це пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, яка була збудована 90 років тому за проєктом архітектора А. Дмитрієва", - ідеться у повідомленні Міністерства культури та інформаційної політики.

Будівлю почали зводити 1927 року за проєктом архітектора Олександра Дмитрієва у стилі конструктивізму. В експлуатацію будівлю було введено під час Голодомору, у 1932 р. Весь час існування виконував функцію будинку культури. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.