ЦДАВО опублікував документи прем'єр-міністра Ісаака Мазепи

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України публікує архівні документи про діяльність Ісаака Мазепи у 1919-1920 рр.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) опублікував архівні документи про діяльність прем'єр-міністра УНР Ісаака Мазепи у 1919-1920 рр. та сканкопії світлин, наданих архіву істориком-краєзнавцем Едуардом Асмаковським, який в свою чергу отримав їх від онука Ісаака Мазепи – архітектора Богдана Мазепи-Коваля, що нині мешкає в США.

У ЦДАВО України зберігаються два фонди членів родини:
- фонд 3933 - Мазепа Ісаак Прохорович (1884-1952), секретар ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії партії, Міністр внутрішніх справ, голова Ради народних міністрів Директорії УНР, доктор права Українського вільного університету в м. Празі, викладач Української господарської академії в м. Подєбрадах, 1 опис, 18 справ за 1919-1945 рр.;
- фонд 3832 - Мазепа-Коваль Галина Ісааківна (1910-1997) – художниця, 1 опис, 34 справи за 1929-1944 рр.
 
Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.