Ткаченко підтримав демонтаж пам'ятника Катерині ІІ

Міністр культури окреслив свою позицію щодо пам'ятника Катерині ІІ в Одесі: "навряд його потрібно залишати"

Про це в інтерв'ю онлайн-медіа "Свідомі" сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

"Щодо пам'ятника Катерині ІІ в мене очевидна думка: навряд його потрібно залишати. Проте це першочергово має бути рішення одеських депутатів з відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде - не сумнівайтеся, ми дамо згоду", - сказав Ткаченко.

"Якщо пам'ятка належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада подає до нас рішення щодо винесення її з цього списку. У такому випадку пам'ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам'ятників чи віддати до музею. Тобто не обов'язково трощити. Якщо це національна пам'ятка, то вносимо пропозицію до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення. Ми просимо місцеві органи влади вирішувати, зважаючи на думки експертів, але також і на місцеві традиції чи історії, пов'язані з тим чи тим місцем", - додав він.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.