Ткаченко підтримав демонтаж пам'ятника Катерині ІІ

Міністр культури окреслив свою позицію щодо пам'ятника Катерині ІІ в Одесі: "навряд його потрібно залишати"

Про це в інтерв'ю онлайн-медіа "Свідомі" сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

"Щодо пам'ятника Катерині ІІ в мене очевидна думка: навряд його потрібно залишати. Проте це першочергово має бути рішення одеських депутатів з відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде - не сумнівайтеся, ми дамо згоду", - сказав Ткаченко.

"Якщо пам'ятка належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада подає до нас рішення щодо винесення її з цього списку. У такому випадку пам'ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам'ятників чи віддати до музею. Тобто не обов'язково трощити. Якщо це національна пам'ятка, то вносимо пропозицію до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення. Ми просимо місцеві органи влади вирішувати, зважаючи на думки експертів, але також і на місцеві традиції чи історії, пов'язані з тим чи тим місцем", - додав він.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.