Музей у Рівному поповнився книжковими раритетами та срібними хрестами

Антиквар передав рівненському музею кілька книжок та срібні хрести кінця ХІХ - початку ХХ століть

Про це повідомляє Укрінформ. 

 

"Давній друг нашого музею, рівненський колекціонер-антиквар Вадим Пономаренко зробив розкішний подарунок. У фондову колекцію передав унікальне тритомне видання. Його назва - "Українська загальна енциклопедія. "Книга знання" під редакцією Івана Раковського, що виходила у Львові, Станіславові (Івано-Франківську), Коломиї на початку 30-х років минулого століття.

Також пан Вадим передав колекцію з 30 срібних хрестів, що виготовлялися наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. у селі Крилів", - розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

За її словами, ілюстраційні таблиці до загальної частини енциклопедії виконали у Лейпціґу, кольорові мапи та деякі ілюстрації - у Львові. Раритетне видання побудоване за зразком світових енциклопедій, але мало самостійне значення в ділянці інформації про Україну. В енциклопедії – майже 8 тисяч слів-посилань, що стосуються України, а сам розділ "Україна" містив понад 320 сторінок.

Щодо хрестів із села Крилів, то Морозова зазначила, що їх унікальність полягає в тому, що вони побутували лише в цьому регіоні Рівненщини.

"Ці хрести, за їхньої зовнішньої подібності, сильно різняться в деталях. Вони не штамповані, відлиті, а складаються із кількох з'єднаних фрагментів. Жоден із хрестів із розп'яттям Ісуса Христа та херувимами не повторюється. Дослідник вважають, що автор цих яскравих зразків сакрального мистецтва – місцевий умілець-коваль 1876 року народження Федір Хомчук", - додала вона.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.