Точне місце поховання Дарії Гусяк залишається невідомим

12 серпня у віці 98 років померла остання зв'язкова Романа Шухевича Дарія Гусяк.

Міська влада Львова запропонувала поховати її на Марсовому полі, тобто колишньому радянськьому військовому меморіалі. Це викликало заперечення з боку громадськості.  

Невдовзі міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що останнім прихистком Дарії Гусак стане Поле почесних поховань Меморіалу пам'яті героїв ОУН-УПА Личаківського кладовища. Це поле розташоване в кінці Личаківського кладовища.

Натомість, друзі Дарії Гусяк наполягають на похованні на Полі почесних поховань біля входу до Личаківського кладовища. Таке прохання підтримують багаторічний політв'язень, народний депутат України VIII скликання, син Головного командира Української Повстанської Армії генерала Романа Шухевича Юрій Шухевич, президент України (2005-2010) Віктор Ющенко та його дружина Катерина, голова Світового конгресу Українців Павло Грод, головний редактор "Історичної правди Вахтанг Кіпіані.

Поховання зв'язкової УПА Дарії Гусяк відбудеться в понеділок, 15 серпня, об 11.00.

 

" та інші.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.