12 серпня почнуться дискусії про деколонізацію в Одесі

12 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію «Імперія: пам’ятати не можна повернути»

12 серпня платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію "Імперія: пам'ятати не можна повернути". Відвідати події можна буде в одеській бібліотеці імені Грушевського або долучитися до трансляцій онлайн. Зібрані під час заходів кошти будуть передані на підтримку ЗСУ.

 

Війна, яку веде Росія проти України, змушує міркувати не тільки про військовий опір, але й про ту частину минулого, яке пов'язано з Росією, зокрема, Російською імперією. Її сліди присутні в публічному просторі українських міст, а простір культурний наповнюють наративи, які ми не завжди помічаємо. Тож як зробити так, щоб імперія назавжди втратила владу над нами?

Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво і Зелений театр починають розмову про імперське минуле на Півдні України, зокрема в Одесі. Ми запускаємо серію публічних дискусій, у яких разом із експертами будемо шукати відповіді на питання, як нам будувати розмову з минулим, щоб створити перспективу бажаного майбутнього.

Кураторка та модераторка дискусійної програми — Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

Події проходитимуть двічі на місяць протягом серпня і вересня, по п'ятницях, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського (вул. Троїцька, 49/51). 

Приєднатися до подій також можна буде онлайн під час прямих трансляцій y Facebook. 






Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.