12 серпня почнуться дискусії про деколонізацію в Одесі

12 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію «Імперія: пам’ятати не можна повернути»

12 серпня платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію "Імперія: пам'ятати не можна повернути". Відвідати події можна буде в одеській бібліотеці імені Грушевського або долучитися до трансляцій онлайн. Зібрані під час заходів кошти будуть передані на підтримку ЗСУ.

 

Війна, яку веде Росія проти України, змушує міркувати не тільки про військовий опір, але й про ту частину минулого, яке пов'язано з Росією, зокрема, Російською імперією. Її сліди присутні в публічному просторі українських міст, а простір культурний наповнюють наративи, які ми не завжди помічаємо. Тож як зробити так, щоб імперія назавжди втратила владу над нами?

Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво і Зелений театр починають розмову про імперське минуле на Півдні України, зокрема в Одесі. Ми запускаємо серію публічних дискусій, у яких разом із експертами будемо шукати відповіді на питання, як нам будувати розмову з минулим, щоб створити перспективу бажаного майбутнього.

Кураторка та модераторка дискусійної програми — Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

Події проходитимуть двічі на місяць протягом серпня і вересня, по п'ятницях, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського (вул. Троїцька, 49/51). 

Приєднатися до подій також можна буде онлайн під час прямих трансляцій y Facebook. 






Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.