Ткаченко закликав бути виваженими при декомунізації

Міністр культури Ткаченко вважає, що українцям варто "не допустити знищення пам'яті про справді значущих для України історичних постатей та пам'яток"

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав на брифінгу в Медіацентрі Україна.

"У процесі очищення публічного простору від російської імперської тоталітарної спадщини важливо не допустити знищення пам'яті про справді значущих для України, конкретного міста або села історичних постатей. Кого ми маємо на увазі? Тих, хто зробив важливий внесок у розвиток української або світової науки, культури чи суспільного життя, були прихильними та толерантними до України та української культури, визнавали її, разом з іншими боролися із тотальним режимом чи зазнали переслідування", - зазначив міністр.

За словами Ткаченка, твори мистецтва, щодо яких є суспільний консенсус, можна переміщати в інший простір. Варто пропонувати тимчасові рішення щодо тих чи інших пам'яток, в тому числі й маскування та закривання, аби уникнути поспішних рішень та не допустити втрати культурного надбання.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.