У "Дії" запустили опитування про герб СРСР на щиті "Батьківщини-Матері"

7 липня Міністерство культури та інформаційної політики запустило опитування в застосунку "Дія" – "Що будемо робити з гербом СРСР на щиті монумента "Батьківщина-Мати"?"

"Щойно РФ повномасштабно вторглася в нашу країну, процес позбавлення країни від радянських символів значно пришвидшився. Зараз монумент "Батьківщина-мати", який є найвищою скульптурою Європи, прикрашає герб радянського союзу. Щоб вирішити його подальшу долю, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало опитування в застосунку Дія", – йдеться у повідомленні.

 

"Ми вдягали її в маковий вінок, декілька разів підсвічували кольорами українського прапора, ми знаємо, що вона наша Батьківщина-Мати, але є одне "але". З 24 лютого процес позбавлення нашої країни від символів радянського минулого інтенсифікувався, і ми це усіляко підтримуємо через врахування суспільної думки та дотримання норм закону", – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Опитування проходитиме з 7 до 21 липня. Результати оприлюднять за два тижні. Долучитись до опитування можна у додатку "Дія": у меню "Послуги" необхідно обрати вкладку "Опитування" та вибрати один із трьох варіантів:

  • залишити все, як є;
  • зняти радянський герб і залишити щит чистим. Після перемоги проведемо конкурс і оберемо, що там розмістити;
  • замінити на Тризуб — Державний Герб України.

Опитування не передбачає варіанту "демонтувати монумент повністю", а варіант відповіді "залишити все, як є" суперечить українському законодавству.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.