Експерти Мінкульту рекомендують консерваторії прибрати з назви ім’я Чайковського

Експертна рада Міністерства культури та інформполітики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендувала Національній музичній академії України розглянути на зборах трудового колективу питання вилучення імені Чайковського з назви навчального закладу

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

"Абсурдно виглядає ситуація, коли дві консерваторії у світі – у Москві та Києві, носять ім'я Чайковського, а фрагмент його першої симфонії є офіційно затвердженим гімном, який звучить під час виступу російської олімпійської команди під нейтральним прапором, фактично будучи символом нинішньої росії як держави", - зазначає МКІП.

Водночас, МКІП наголосив, що постать Чайковського може й надалі функціонувати в суспільно-культурному просторі України, оскільки "він не був імперським шовіністом, ворогом гуманізму чи загальнолюдських цінностей як таким". Тож його ім'я має вшановуватися, де це історично виправдано в Україні, поряд із Шопеном та Міцкевичем, Равелем, Гюго, Вівальді та Данте.

Враховуючи суспільний резонанс, Експертна рада "вирішила одноголосно рекомендувати колективу Національної музичної академії України розглянути на зборах трудового колективу питання щодо відмови від імені П. І. Чайковського у назві закладу". 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.