На Київщині планують створити маршрути пам'яті війни

Розглядають декілька варіантів – або законсервовані зруйновані об'єкти, або інтерактивні площі з доповненою реальністю

Про це повідомляє пресслужба Київської обласної військової адміністрації.

Нині у КОВА створили робочу групу для розробки концепції. До неї увійшли представники обласної військової адміністрації та територіальних громад, науковці, фахівці у сферах туризму, культури та мистецтва, а також музейники і громадські діячі.

В ОВА кажуть, що насамперед продумають формат меморіалів на маршруті. Розглядають декілька варіантів – або законсервовані зруйновані об'єкти, або інтерактивні площі з доповненою реальністю.

 

"Над розробкою цих форматів маємо працювати разом із громадами, що постраждали від окупації, та місцевими жителями, які стали очевидцями трагічних подій. Також потрібно враховувати пропозиції фахівців, які так чи інакше дотичні до туризму, культури чи освіти, військових і вчених", – каже заступник голови Київської ОВА Олег Торкунов.

До розробки маршрутів пам'яті війни може долучитися кожен. Свої бачення та пропозиції можна надсилати на електронну пошту: tourism.gov.ua@gmail.com.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.