Ворожа ракета знищила ще одну памʼятку архітектури Харкова

У 1832 році двоповерховий садибний будинок у стилі класицизму, що на сучасній вулиці Полтавський шлях 13/15, побудував архітектор Андрій Тон

В ніч на 6 липня у Харкові також було зруйновано ще одну пам'ятку - двоповерховий садибний будинок у стилі класицизму 1832 року. Архітектором будинку був Андрій Тон.

Двоповерховий кам'яний будинок на колишній вулиці Катеринославській з великими вікнами другого поверху, балконом, чотириколонним портиком та медальйонами по фасаду обов'язково вказували на всіх планах Харкова першої половини XIX століття. Це була одна з небагатьох будівель пам'яток архітектури Харкова, яка збереглася у пристойному вигляді.

На фасаді будівлі була табличка, де зазначалося, що це — памʼятка архітектури та містобудування місцевого значення, садибний будинок 1832 року архітектора Андрія Тона. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.