Посол України у ФРН відкидає звинувачення у баналізації Голокосту

Про це повідомляє dw.com.

 

Нещодавно посол України у Німеччині Андрій Мельник дав інтерв'ю німецькому журналісту Тіло Юнґу, у якому сказав: "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбили сотні тисяч євреїв. Це - наратив, який досі просувають росіяни. Він знаходить підтримку в Німеччині, Польщі та Ізраїлі". Відповідаючи на запитання про розправи над польським населенням, Мельник зазначив, що у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців.

Це інтерв'ю було різко розкритиковане рядом німецьких видань. Також висловило зауваження посольство Ізраїлю в Берліні.

"Висловлювання українського посла – це спотворення історичних фактів, баналізація Голокосту та образа тих, хто був убитий Бандерою та його прихильниками", – заявили ізраїльські дипломати.

У відповідь посол Мельник написав твіт: "Я рішуче відкидаю ці абсурдні звинувачення! Усі, хто мене знає, знають: я завжди рішуче засуджував Голокост! Нацистський злочин Шоа є спільною ізраїльсько-українснькою трагедією".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.