КПУ заборонили ще раз

5 липня 2022 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду завершила розгляд справи про заборону Комуністичної партії України

Восьмий апеляційний адміністративний суд задовільнив позовні вимоги Міністерства юстиції України.  Діяльність Комуністичної партії України заборонено. 

 

Партійне майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень передано у власність держави.

Вперше компартію було заборонено 30 серпня 1991 року указом президії Верховної Ради. У 1993 році комуністи відродили свою партію, формально відмежувавшись від КПРС, але повсякчас підкреслюючи свою спорідненість із нею.

У 2001 році КПУ навіть домоглась визнання неконституційним указу 1991 року.

У 2015 році компартію заборонено рішенням Київського Окружного адміністративного суду. Однак, комуністи розпочали судові суперечки ,подаючи апеляції та касації. 

Відтоді рішення судів про заборону КПУ неодноразово оголошувались остаточними. Тепер маємо ще одне подібне рішення.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.