На могилі історика Ігоря Скочиляса освятили пам'ятник

На Личаківському кладовищі освятили пам'ятник на могилі історика професора Ігоря Скочиляса

Про це повідомляє Український католицький університет.

 
"Посвячення пам'ятника Ігорю Скочилясу відбувається в час, коли увиразнюється основна тема церковного та земного життя, справедливості, людської гідності – всього того, що дає нам Господь. Ігор Скочиляс виявився майстром цих тем на різних рівнях. У своєму особистому житті він пройшов тривале, не завжди легке життєве паломництво духовних подвигів. Але це не залишалося приватним. Він мав відвагу та свободу, щоби цим ділитися з іншими. Нашою глибинною вірою є те, що наш колега та приятель Ігор Скочиляс переступив до вічності. Ми всі покликані зробити цей крок. Будучи з Ігорем, берімо від нього приклад. Щоби цей крок був природним для нас. Так, він буде болісним для тих, хто залишається на землі. Але для того, хто живе у Христі, це буде кроком свободи, любові, віри і надії", – звернувся до присутніх владика Борис Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ у США, президент УКУ.
Дружина Ігоря Скочиляса, пані Ірина подякувала владиці Борисові та ректорові отцю Богданові Праху за підтримку протягом важкого часу.
"Я також хочу подякувати за цей величавий пам'ятник скульпторові Володимирові Семківу. У цих символах хреста і книг відображений ввесь Ігор. Це те, що супроводжувало його протягом всього життя. Я сподіваюсь, що цей пам'ятник стане частиною монументального мистецтва і його оцінять нащадки".
Ігор Скочиляс, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Гуманітарний факультет УКУ, керівник Центру релігійної культури, ініціатор і натхненник дослідницької програми "Київське християнство" передчасно відійшов у вічність 20 грудня 2020 року через ускладнення перебігу коронавірусного захворювання.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.