У Вінниці покажуть виставку про справжню середньовічну історію українського півдня

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 7 липня відкриється виставка «Лендарт і археологія: Україна-Литва», яка розповідає справжню середньовічну історію півдня країни й розвінчує пропагандистські міфи про так звану «новоросію»

Про це повідомляє Укрінформ.

 

На виставці демонструватимуться унікальні артефакти – знахідки Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яка з 2016 року щороку проходила в Тягині Херсонської області. Проєкт представляють організації з Херсона – Центр культурного розвитку "Тотем" і "Культурний центр Україна-Литва".

"За останні роки саме Тягинь подарувала відкриття, які стали знаковими не лише для науки, але й для всієї України, адже вони відновлюють справжню середньовічну історію Півдня. Литовські артефакти, монети часів Улусу Джучі, Кримського ханства і Польщі, прекрасний посуд. І, звісно, неймовірна знахідка 2021 року – булава 15-го століття, символ нашої влади і державності, який було знайдено в 30-ту річницю Незалежності України", - повідомила голова "Культурного центру Україна-Литва" Наталя Бімбірайте.

 Північному Причорномор'ї задовго до окупації його у XVIII столітті російською імперією жили різні народи, побутували різні культури. А про "цивілізаційну" роль Катерини ІІ взагалі не йдеться, позак високорозвинений центр цивілізації у цих землях був іще у XIV столітті. Тому так звана "новоросія" ніяк не могла бути історичним регіоном, як це стверджує російська пропаганда, позаяк йдеться про окупацію росіянами чужих земель, яка відбувається і наразі.

Спростовують цей міф знахідки Південної середньовічної експедиції, які представлені в експозиції. Напередодні війни їх вдалося вивезти з Херсона, що, власне, їх і врятувало. Частина з них була пошкоджена внаслідок недбалого зберігання, але вже відреставрована.

Експедицію в Тягинь, яка була запланована на 2022 рік, довелося скасувати через військове вторгнення росії. Литовські партнери запропонували не лише значну допомогу для військових та цивільного населення Півдня України, але й запросили вчених та митців взяти участь в археологічній експедиції в Акмянє (Північ Литви). Відтак, на виставці разом з археологічними знахідками можна буде побачити роботи, які створили в Литві українські автори Маргарита Журунова, Богдан Локатир, Анастасія Мусловець, Володимир Ходак.

Поблизу Акмянє археологи досліджували середньовічне місто, яке було повністю зруйноване під час Другої світової війни, і українські митці побачили багато паралелей між цією історією і тим, що зараз відбувається в Україні – зруйновані міста, втрачені родини і будинки. Проте в своїх роботах вони показали не лише трагедію, яка несе з собою війна, але й невідворотність відродження і повернення на свою землю.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.