Університет імені Каразіна відмовився дерусифікувати пам'ятник

Харківський національний університет імені Василя Каразіна відмовився демонтувати антиукраїнський напис

Перед центральним входом до головного корпусу Харківського національного університету імені Василя Каразіна стоїть пам'ятник вченому, ліберальному громадському діячеві Російської імперії Василю Каразіну.

Пам'ятник збудовано у 1907 році, відтоді кілька разів перенесено, а на теперішньому місці встановлено у 2004 році.

Напис на пам'ятнику виконано російською мовою дореформенним правописом.  Один із написів звучит так: "Главным предметом учреждения университета было у меня благосостояние моей милой страны и полуденнаго края России".

У 2009 році пам'ятнику надали статус об'єкту культурної спадщини національного значення та внесли його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На звернення керівника проєкту "Декомунізація. Україна" Вадима Подзнякова проректор Харківського національного університету імені Василя Каразіна Василь Блиднюк відмовився демонтувати антиукраїнський напис з постамента.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.