В Чернігові з'явився проспект Левка Лук'яненка

Чернігівська міська рада перейменувала 20 міських топонімів

28 липня Чернігівська міська рада перейменувала 15 вулиць та 5 провулків, що мали російські, білоруські та радянські назви.

Протягом чотирьох місяців робоча група до якої увійшли історики, співробітники Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, військові та громадськість, визначилася зі 148 найменуваннями, що вимагають заміни і поетапно їх опрацьовує. 

На липневе засідання сесії був підготовлений перший пакет назв для зміни, який депутати розглянули і прийняли відповідні рішення. Погодили ті вулиці, стосовно яких не виникло дискусій, а от три виключили з проєкту рішення. 

Відповідно до ухваленого рішення вулиця Рокосовського тепер називатиметься проспектом Левка Лук'яненка.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.