У Херсоні російські загарбники захопили художній музей

Окупанти захопили будівлю та колекцію Херсонського художнього музею

Про це повідомляє Укрінформ. 

 

"19 липня близько 11.00 до приміщення Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка у супроводі 4 чоловік (представників фсб у цивільному та російської поліції у масках) прийшла жінка, яка назвалася "новим директором" Наталією Леонідівною - наразі більше інформації про неї немає", - зазначила директорка музею Аліна Доценко.

Так зване нове керівництво розпочало діяльність з того, що "вскрило" фонди. Трохи пізніше псевдодиректорка змінила музейну охорону на "свою" та озвучила намір вирушити з обшуком до співробітниці, яка виконує обов'язки головного зберігача — при тому, що сама співробітниця на той момент перебувала в музеї.

Окупацію Херсонський художній музей зустрів у стані проведення ремонтно-реставраційних робіт. Майже 5 місяців колектив перебував у страху за долю будівлі та колекції і сподівався, що непрезентабельний ремонтний стан пам'ятки архітектури та відсутність у залах експонатів не приверне увагу ворога та місцевих колаборантів, зазначила Доценко.

І хоча загарбники вже виявляли свою цікавість, замаху на власність української держави, якою є колекція Херсонського художнього музею, досі не було. Наразі твори мистецтва, захоплені загарбниками разом із музейною будівлею, перебувають під загрозою, повідомила Доценко.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.