У Херсоні російські загарбники захопили художній музей

Окупанти захопили будівлю та колекцію Херсонського художнього музею

Про це повідомляє Укрінформ. 

 

"19 липня близько 11.00 до приміщення Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка у супроводі 4 чоловік (представників фсб у цивільному та російської поліції у масках) прийшла жінка, яка назвалася "новим директором" Наталією Леонідівною - наразі більше інформації про неї немає", - зазначила директорка музею Аліна Доценко.

Так зване нове керівництво розпочало діяльність з того, що "вскрило" фонди. Трохи пізніше псевдодиректорка змінила музейну охорону на "свою" та озвучила намір вирушити з обшуком до співробітниці, яка виконує обов'язки головного зберігача — при тому, що сама співробітниця на той момент перебувала в музеї.

Окупацію Херсонський художній музей зустрів у стані проведення ремонтно-реставраційних робіт. Майже 5 місяців колектив перебував у страху за долю будівлі та колекції і сподівався, що непрезентабельний ремонтний стан пам'ятки архітектури та відсутність у залах експонатів не приверне увагу ворога та місцевих колаборантів, зазначила Доценко.

І хоча загарбники вже виявляли свою цікавість, замаху на власність української держави, якою є колекція Херсонського художнього музею, досі не було. Наразі твори мистецтва, захоплені загарбниками разом із музейною будівлею, перебувають під загрозою, повідомила Доценко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.