Київська школа економіки відкриває магістратуру з дослідження пам’яті і конфліктів

Випускники зможуть зрозуміти та допоможуть зберегти історію нашої держави, досліджуватимуть соціальне й культурне різноманіття, зв’язки та конфлікти громад, а також шукатимуть шляхи для їх подолання

Київською школою економіки започатковано магістерську програму з дослідження пам'яті і конфліктів.

Дослідження пам'яті та конфліктів, як повідомляють організатори, – особлива програма для сучасної України. Випускники зможуть зрозуміти та допоможуть зберегти історію нашої держави, досліджуватимуть соціальне й культурне різноманіття, зв'язки та конфлікти громад, а також шукатимуть шляхи для їх подолання.

Перевагою програми є поєднання трьох підходів: історичного, антропологічного та розробки політик (policy). Випускники опанують методики роботи з історичними джерелами, громадами та реальним людським досвідом. Спеціалісти цієї сфери вивчатимуть культуру груп, які живуть в Україні, допоможуть зрозуміти та зберегти їх ідентичності, а також зміцнити наявні соціальні зв'язки.

Навички проєктної роботи, фандрейзингу, комунікації, роботи з медіа та розвитку громад дозволять застосувати отримані знання в публічній сфері та академічних дослідженнях.

Програма триватиме 2 роки. 

 

Викладачами будуть Ігор Сердюк, Антон Лягуша, Дора Мерай,Марі Калдор.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.