ЦДІАК підготував онлайн-виставку про Павла Полуботка

До 300-річчя обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України-Гетьманщини ЦДІАК представив добірку документів

До 300-річчя обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України-Гетьманщини ЦДІАК представив добірку документів.

Серед оцифрованих та оприлюднених документів - Універсал Генеральної військової канцелярії війтові, магістрату та міщанам м. Києва про смерть гетьмана Івана Скоропадського і передання влади наказного гетьмана чернігівському полковнику Павлу Полуботку, Указ російського імператора Петра І чернігівському полковнику Павлу Полуботку та генеральній старшині "про заходи оборони від нападу кримсько ногайських орд", Промеморія Генеральної військової канцелярії Малоросійській колегії про порушення прав козацького стану, Універсал про надання військовому канцеляристу Миколі Ханенку сіл Перегон та Дешковичі Погарської сотні Стародубського полку та інші.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.