Поліція розслідує реставрацію будинку Косачів у Колодяжному

Невдалою реставрацією садиби Косачів цікавляться у поліції

Про це повідомляє сайт Волинські новини.

У 2021 році на реставрацію будинків у музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному (Волинь) з бюджету виділено 11 мільйонів гривень. Роботи здійснювала компанія "Житлобуд-2".

Через кілька місяців після завершення реставраційних робіт на стінах меморіальних будинків Лесі Українки з'явилися тріщини, у підлозі утворилися щілини, а фарба облущилася.

Усунення недоліків тією ж компанією не допомогло. Тріщини й надалі з'являються.

"Роботи проводилися в дуже стислі терміни і в зимовий період. А всі роботи були мокрого процесу: штукатурні роботи, малярні роботи. Є певний технологічний процес. Штукатурка перед малярними роботами повинна висохнути. А в нас не було часу, тому що договір закінчувався у грудні", – зазначила майстриня будівельної дільниці ТзОВ "Житлобуд-2" Галина Капризова.

Після чергового невдалого завершення робіт реставрацією зацікавилися в поліції. Розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 ККУ. Ідеться про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.