Поліція розслідує реставрацію будинку Косачів у Колодяжному

Невдалою реставрацією садиби Косачів цікавляться у поліції

Про це повідомляє сайт Волинські новини.

У 2021 році на реставрацію будинків у музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному (Волинь) з бюджету виділено 11 мільйонів гривень. Роботи здійснювала компанія "Житлобуд-2".

Через кілька місяців після завершення реставраційних робіт на стінах меморіальних будинків Лесі Українки з'явилися тріщини, у підлозі утворилися щілини, а фарба облущилася.

Усунення недоліків тією ж компанією не допомогло. Тріщини й надалі з'являються.

"Роботи проводилися в дуже стислі терміни і в зимовий період. А всі роботи були мокрого процесу: штукатурні роботи, малярні роботи. Є певний технологічний процес. Штукатурка перед малярними роботами повинна висохнути. А в нас не було часу, тому що договір закінчувався у грудні", – зазначила майстриня будівельної дільниці ТзОВ "Житлобуд-2" Галина Капризова.

Після чергового невдалого завершення робіт реставрацією зацікавилися в поліції. Розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 ККУ. Ідеться про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.