IN MEMORIAM: померла Віра Вовк (Селянська)

Вранці 16 липня в Ріо-де-Жанейро на 96-му році життя померла українська та бразильська письменниця, літературознавиця Віра Вовк

Про це повідомляє Читомо.

 

Віра Вовк — українська та бразильська письменниця, літературознавиця, драматургиня, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки "Нью-Йоркська група". 

Письменниця народилася 2 січня 1926 року в Бориславі (нині Львівська область). Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі імені Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року, спершу в Німеччині, а згодом у Бразилії. З 1949 року разом з матір'ю переїхала до Ріо-де-Жанейро.

Віра Вовк — авторка збірок поезії "Зоря провідна" (1955), "Єлегії" (1956), Чорні акації (1961), "Любовні листи княжни Вероніки" (1967), "Каппа Хреста" (1968), "Меандри" (1979) та інших. Серед прозових творів письменниці — "Ранні оповідання" (1943 — 1954, "Легенди" (1958), "Калейдоскоп" (1979–2001) та інших. 

У доробкуі є й п'єси: "Скарб царя Гороха" (1962), "Смішний святий" (1968), "Триптих" (1982), "Іконостас України" та інші.

Віра Вовк перекладала з французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської на українську. Зокрема Поля Клоделя, Пабла Неруду, Федеріко Гарсія Лорку, Рабіндраната Тагора, Фрідріха Дюрренматта тощо.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.