IN MEMORIAM: померла Віра Вовк (Селянська)

Вранці 16 липня в Ріо-де-Жанейро на 96-му році життя померла українська та бразильська письменниця, літературознавиця Віра Вовк

Про це повідомляє Читомо.

 

Віра Вовк — українська та бразильська письменниця, літературознавиця, драматургиня, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки "Нью-Йоркська група". 

Письменниця народилася 2 січня 1926 року в Бориславі (нині Львівська область). Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі імені Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року, спершу в Німеччині, а згодом у Бразилії. З 1949 року разом з матір'ю переїхала до Ріо-де-Жанейро.

Віра Вовк — авторка збірок поезії "Зоря провідна" (1955), "Єлегії" (1956), Чорні акації (1961), "Любовні листи княжни Вероніки" (1967), "Каппа Хреста" (1968), "Меандри" (1979) та інших. Серед прозових творів письменниці — "Ранні оповідання" (1943 — 1954, "Легенди" (1958), "Калейдоскоп" (1979–2001) та інших. 

У доробкуі є й п'єси: "Скарб царя Гороха" (1962), "Смішний святий" (1968), "Триптих" (1982), "Іконостас України" та інші.

Віра Вовк перекладала з французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської на українську. Зокрема Поля Клоделя, Пабла Неруду, Федеріко Гарсія Лорку, Рабіндраната Тагора, Фрідріха Дюрренматта тощо.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."