IN MEMORIAM: померла Віра Вовк (Селянська)

Вранці 16 липня в Ріо-де-Жанейро на 96-му році життя померла українська та бразильська письменниця, літературознавиця Віра Вовк

Про це повідомляє Читомо.

 

Віра Вовк — українська та бразильська письменниця, літературознавиця, драматургиня, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки "Нью-Йоркська група". 

Письменниця народилася 2 січня 1926 року в Бориславі (нині Львівська область). Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі імені Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року, спершу в Німеччині, а згодом у Бразилії. З 1949 року разом з матір'ю переїхала до Ріо-де-Жанейро.

Віра Вовк — авторка збірок поезії "Зоря провідна" (1955), "Єлегії" (1956), Чорні акації (1961), "Любовні листи княжни Вероніки" (1967), "Каппа Хреста" (1968), "Меандри" (1979) та інших. Серед прозових творів письменниці — "Ранні оповідання" (1943 — 1954, "Легенди" (1958), "Калейдоскоп" (1979–2001) та інших. 

У доробкуі є й п'єси: "Скарб царя Гороха" (1962), "Смішний святий" (1968), "Триптих" (1982), "Іконостас України" та інші.

Віра Вовк перекладала з французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської на українську. Зокрема Поля Клоделя, Пабла Неруду, Федеріко Гарсія Лорку, Рабіндраната Тагора, Фрідріха Дюрренматта тощо.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.