Норвежка випадково придбала на аукціоні перстень вікінга

У Норвегії жінка випадково знайшла золотий перстень епохи вікінгів серед старих ювелірних прикрас, які купила на онлайн-аукціоні

Про це повідомляє nauka.ua.

 

Норвежка Марі Інгелін Гескестад (Mari Ingelin Heskestad) придбала на аукціоні купу дешевих ювелірних прикрас, запакованих у коробку з-під бананів. Примітивши серед речей масивний і блискучий перстень, жінка була вражена і припустила, що могла купити справжню археологічну коштовність епохи вікінгів. Вона порадилася зі свекром, який мав деякі знання в історичних артефактах, і той підкріпив її думку. Тож Марі відправилася з перснем до археологів.

Фахівці підтвердили, що жінка й справді випадково придбала перстень, виготовлений ще за часів вікінгів (приблизно VIII-XI століття). Кільце вагою 10,68 грама, судячи з розміру, належало чоловікові, який його часто носив, залишивши сліди вжитку. А те, що воно виготовлене із золота, свідчить про могутнього й багатого власника, ймовірно, вождя вікінгів.

Золоті прикраси з тих часів надзвичайно рідкісні й цінні в Скандинавії, де переважало срібло в ювелірній справі. Відомо усього декілька схожих золотих екземплярів, а також кілька дуже подібних за формою, але срібних. Вже восени цінний золотий експонат поповнить колекцію Університетського музею Бергена.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.