Норвежка випадково придбала на аукціоні перстень вікінга

У Норвегії жінка випадково знайшла золотий перстень епохи вікінгів серед старих ювелірних прикрас, які купила на онлайн-аукціоні

Про це повідомляє nauka.ua.

 

Норвежка Марі Інгелін Гескестад (Mari Ingelin Heskestad) придбала на аукціоні купу дешевих ювелірних прикрас, запакованих у коробку з-під бананів. Примітивши серед речей масивний і блискучий перстень, жінка була вражена і припустила, що могла купити справжню археологічну коштовність епохи вікінгів. Вона порадилася зі свекром, який мав деякі знання в історичних артефактах, і той підкріпив її думку. Тож Марі відправилася з перснем до археологів.

Фахівці підтвердили, що жінка й справді випадково придбала перстень, виготовлений ще за часів вікінгів (приблизно VIII-XI століття). Кільце вагою 10,68 грама, судячи з розміру, належало чоловікові, який його часто носив, залишивши сліди вжитку. А те, що воно виготовлене із золота, свідчить про могутнього й багатого власника, ймовірно, вождя вікінгів.

Золоті прикраси з тих часів надзвичайно рідкісні й цінні в Скандинавії, де переважало срібло в ювелірній справі. Відомо усього декілька схожих золотих екземплярів, а також кілька дуже подібних за формою, але срібних. Вже восени цінний золотий експонат поповнить колекцію Університетського музею Бергена.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.