У громаді на Тернопільщині таки здійснили декомунізацію

Сесія ПІдгороднянської сільської ради (Тернопільський район, Тернопільська область) таки перейменувала ряд вулиць у селах громади.

 

Зокрема:

с. Почапинці — вулицю Чалдаєва на вулицю Стрийська; вулицю Чалдаєва бічна на вулицю Польова; вулицю Жовтнева на вулицю Незалежності;
с. Забойки — вулицю 8 Березня на вулицю Тиха;
с. Драганівка — вулицю Листопадова на вулицю Незалежності; вулицю 8 Березня на вулицю В.Стуса; вулицю Колгоспна на вулицю Підлісна та
вулицю Карпенка на вулицю В.Івасюка;
с. Великий Ходачків — вулицю Чалдаєва на вулицю Довга; вулицю Карпенка на вулицю Т. Шевченка.
Перейменування вулиць буде здійснено без зміни номерів житлових будинків, установ та споруд.
Також було вирішено демонтувати пам'ятник герою Радянського Союзу Чалдаєву в селі Великий Ходачків .

Раніше депутати відмовились це робити.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.