Відкрилася виставка «Лендліз. Перезавантаження»

Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував новий виставковий проєкт “Лендліз. Перезавантаження”

Як повідомляє Укрінформ, експозиція присвячена історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що нині триває.

 

"Як ви знаєте, США вдруге відкривають лендліз. Вперше це було для антигітлерівської коаліції, цього разу відкрили для антипутінської коаліції. Тут ви побачите деякі експонати, які ніколи ніхто не бачив, які розповідають про перший етап лендлізу під час Другої світової війни і про події захисту незалежності України тут і зараз", - сказав міністр культури та інформації політики Олександр Ткаченко.

Глава МКІП додав, що Україна дуже вдячна Америці за допомогу, але нині очевидно, що зброї наразі не вистачає. "Тому це ще й нагадування того, що війна досі триває, програма лендлізу потрібна. Як перемогли гітлера, так переможемо й зараз", - зазначив він.

На виставці представлені експонати, надані американськими та українськими інституціями. Один із найновіших – протитанковий ракетний комплекс "Джавелін", який 27 червня знищив ворожий танк. Є й фрагмент понівеченого прапору.

"Я відчув злість, коли побачив таку наругу над прапором", - розповів американський доброволець із позивним "Рейнмен", який знайшов цей прапор та передав у музей.

Він зазначив, що дуже вражений гостинністю та відкритістю українців і не виключає того, що у майбутньому хотів би жити в Україні.

Куратор виставки Андрій Солонець додав, що виставка працюватиме тут близько півтора місяця.

Вхід коштує 30 грн для дорослих та 20 для студентів та школярів.

Виставка демонструє неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми лендлізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

Її розміщено в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. Художник – Антон Логов.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.