Герой чи негерой? У МЗС розійшлися думки щодо Бандери

Глави МЗС України і Польщі провели телефонну розмову після заяв українського посла у Німеччині Андрія Мельника, які, як стверджує Варшава, фальшують історію

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Відбулася розмова з моїм приятелем міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у зв'язку з заявами посла України в Німеччині Андрія Мельника, які фальшують історію. Я подякував міністру Кулебі за швидке публічне втручання у цій справі" - написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

 

"Польща та Україна повинні разом протистояти як спробам провокації, так і браку розсудливості та відповідальності" - додав він.

В МЗС України також виступили з заявою у зв'язку з коментарями Мельника, зазначивши, що відносини України і Польщі перебувають на своєму піку.

"Україна вдячна Польщі за безпрецедентну підтримку в боротьбі з агресією Росії.  Нас ніщо не роз'єднує, оскільки як в Києві, так і в Варшаві є повне порозуміння щодо необхідності збереження єдності перед нагальними загрозами. Слова посла України в Німеччині Андрія Мельника, висловлені в інтерв'ю німецькому журналісту, є його особистою думкою і не відображають позицію МЗС України" - йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

В інтерв'ю журналісту Тіло Юнгу український дипломат прокоментував історичні суперечки між Польщею та Україною щодо Степана Бандери.

У програмі "Jung & Naiv" посол, зокрема, відповів на запитання про розправи над польським населенням. Як зазначив Мельник, у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців. "Це була війна", — сказав дипломат.

Журналіст також запитав про звинувачення Ізраїлю на адресу військ УПА, які нібито були причетні до вбивства тисяч євреїв. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбивали євреїв", – пояснив дипломат, який також зазначив, що це наратив, який просуває Росія.

Коли в певний момент розмови журналіст заявив, що йому не зрозуміло, як людину, відповідальну за вбивство поляків і євреїв, можна назвати "героєм", Мельник рішуче заперечив цю думку і заявив, що Бандера не був масовим убивцею.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.