Герой чи негерой? У МЗС розійшлися думки щодо Бандери

Глави МЗС України і Польщі провели телефонну розмову після заяв українського посла у Німеччині Андрія Мельника, які, як стверджує Варшава, фальшують історію

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Відбулася розмова з моїм приятелем міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у зв'язку з заявами посла України в Німеччині Андрія Мельника, які фальшують історію. Я подякував міністру Кулебі за швидке публічне втручання у цій справі" - написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

 

"Польща та Україна повинні разом протистояти як спробам провокації, так і браку розсудливості та відповідальності" - додав він.

В МЗС України також виступили з заявою у зв'язку з коментарями Мельника, зазначивши, що відносини України і Польщі перебувають на своєму піку.

"Україна вдячна Польщі за безпрецедентну підтримку в боротьбі з агресією Росії.  Нас ніщо не роз'єднує, оскільки як в Києві, так і в Варшаві є повне порозуміння щодо необхідності збереження єдності перед нагальними загрозами. Слова посла України в Німеччині Андрія Мельника, висловлені в інтерв'ю німецькому журналісту, є його особистою думкою і не відображають позицію МЗС України" - йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

В інтерв'ю журналісту Тіло Юнгу український дипломат прокоментував історичні суперечки між Польщею та Україною щодо Степана Бандери.

У програмі "Jung & Naiv" посол, зокрема, відповів на запитання про розправи над польським населенням. Як зазначив Мельник, у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців. "Це була війна", — сказав дипломат.

Журналіст також запитав про звинувачення Ізраїлю на адресу військ УПА, які нібито були причетні до вбивства тисяч євреїв. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбивали євреїв", – пояснив дипломат, який також зазначив, що це наратив, який просуває Росія.

Коли в певний момент розмови журналіст заявив, що йому не зрозуміло, як людину, відповідальну за вбивство поляків і євреїв, можна назвати "героєм", Мельник рішуче заперечив цю думку і заявив, що Бандера не був масовим убивцею.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.