Герой чи негерой? У МЗС розійшлися думки щодо Бандери

Глави МЗС України і Польщі провели телефонну розмову після заяв українського посла у Німеччині Андрія Мельника, які, як стверджує Варшава, фальшують історію

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Відбулася розмова з моїм приятелем міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у зв'язку з заявами посла України в Німеччині Андрія Мельника, які фальшують історію. Я подякував міністру Кулебі за швидке публічне втручання у цій справі" - написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

 

"Польща та Україна повинні разом протистояти як спробам провокації, так і браку розсудливості та відповідальності" - додав він.

В МЗС України також виступили з заявою у зв'язку з коментарями Мельника, зазначивши, що відносини України і Польщі перебувають на своєму піку.

"Україна вдячна Польщі за безпрецедентну підтримку в боротьбі з агресією Росії.  Нас ніщо не роз'єднує, оскільки як в Києві, так і в Варшаві є повне порозуміння щодо необхідності збереження єдності перед нагальними загрозами. Слова посла України в Німеччині Андрія Мельника, висловлені в інтерв'ю німецькому журналісту, є його особистою думкою і не відображають позицію МЗС України" - йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

В інтерв'ю журналісту Тіло Юнгу український дипломат прокоментував історичні суперечки між Польщею та Україною щодо Степана Бандери.

У програмі "Jung & Naiv" посол, зокрема, відповів на запитання про розправи над польським населенням. Як зазначив Мельник, у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців. "Це була війна", — сказав дипломат.

Журналіст також запитав про звинувачення Ізраїлю на адресу військ УПА, які нібито були причетні до вбивства тисяч євреїв. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбивали євреїв", – пояснив дипломат, який також зазначив, що це наратив, який просуває Росія.

Коли в певний момент розмови журналіст заявив, що йому не зрозуміло, як людину, відповідальну за вбивство поляків і євреїв, можна назвати "героєм", Мельник рішуче заперечив цю думку і заявив, що Бандера не був масовим убивцею.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.