Харківська міська рада відмовляється демонтувати радянський герб з фасаду власної будівлі

Юридичний департамент Харківської міської ради вважає, що демонтувати радянський герб з будівлі міської ради неможливо, бо це твір мистецтва

Про це на своїй сторінці в фейсбуці повідомила депутатка Харківської облради Галина Куц, яка отримала відповідь на депутатське звернення меру міста Терехову щодо необхідності демонтажу з будівлі радянського герба з серпом та молотом.

"Коротко передаю суть: демонтувати радянський герб неможливо, бо… це твір мистецтва! ... у Харкові міська рада зубами вчепилася у велетенський радянський герб із серпами та молотами, який десятиліттями висить на фасаді будівлі міськради. А міська рада робить вигляд, що демонтаж герба неможливий та не на часі…", — повідомляє Галина Куц.

За її словами, вона відправляла схоже звернення Голові Харківської ОВА щодо необхідності демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму з фасаду будівлі обласної державної адміністрації.

"Ситуації схожі тим, що і будівля міськради, і будівля облради мають статуси пам'яток культурної спадщини. ... Так, обидві будівлі є пам'ятками культурної спадщини. Тому потрібно пройти певну процедуру, щоб позбутися радянських раритетів. Але цю процедуру пройти легко. Була б політична воля!" — йдеться в повідомленні Куц.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.