Харківська міська рада відмовляється демонтувати радянський герб з фасаду власної будівлі

Юридичний департамент Харківської міської ради вважає, що демонтувати радянський герб з будівлі міської ради неможливо, бо це твір мистецтва

Про це на своїй сторінці в фейсбуці повідомила депутатка Харківської облради Галина Куц, яка отримала відповідь на депутатське звернення меру міста Терехову щодо необхідності демонтажу з будівлі радянського герба з серпом та молотом.

"Коротко передаю суть: демонтувати радянський герб неможливо, бо… це твір мистецтва! ... у Харкові міська рада зубами вчепилася у велетенський радянський герб із серпами та молотами, який десятиліттями висить на фасаді будівлі міськради. А міська рада робить вигляд, що демонтаж герба неможливий та не на часі…", — повідомляє Галина Куц.

За її словами, вона відправляла схоже звернення Голові Харківської ОВА щодо необхідності демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму з фасаду будівлі обласної державної адміністрації.

"Ситуації схожі тим, що і будівля міськради, і будівля облради мають статуси пам'яток культурної спадщини. ... Так, обидві будівлі є пам'ятками культурної спадщини. Тому потрібно пройти певну процедуру, щоб позбутися радянських раритетів. Але цю процедуру пройти легко. Була б політична воля!" — йдеться в повідомленні Куц.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.