Харківська міська рада відмовляється демонтувати радянський герб з фасаду власної будівлі

Юридичний департамент Харківської міської ради вважає, що демонтувати радянський герб з будівлі міської ради неможливо, бо це твір мистецтва

Про це на своїй сторінці в фейсбуці повідомила депутатка Харківської облради Галина Куц, яка отримала відповідь на депутатське звернення меру міста Терехову щодо необхідності демонтажу з будівлі радянського герба з серпом та молотом.

"Коротко передаю суть: демонтувати радянський герб неможливо, бо… це твір мистецтва! ... у Харкові міська рада зубами вчепилася у велетенський радянський герб із серпами та молотами, який десятиліттями висить на фасаді будівлі міськради. А міська рада робить вигляд, що демонтаж герба неможливий та не на часі…", — повідомляє Галина Куц.

За її словами, вона відправляла схоже звернення Голові Харківської ОВА щодо необхідності демонтажу символіки комуністичного тоталітарного режиму з фасаду будівлі обласної державної адміністрації.

"Ситуації схожі тим, що і будівля міськради, і будівля облради мають статуси пам'яток культурної спадщини. ... Так, обидві будівлі є пам'ятками культурної спадщини. Тому потрібно пройти певну процедуру, щоб позбутися радянських раритетів. Але цю процедуру пройти легко. Була б політична воля!" — йдеться в повідомленні Куц.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.