На Львівщині археологи знайшли пам'ятки празької культури

На території Сокільницької сільської ради тривають розкопки багатошарової пам’ятки Сокільники-1, що потрапляє у межі будівництва нового кварталу

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 

Вперше виявили та дослідили пам'ятку ще у 1975 році. У 1970-х роках археологам вдалось виділити на ній три різночасові поселення: ранньозалізного часу (1 тис до н.е.), зубрицької культури (3 – 4 ст. н.е.) та райковецької культури (8-9 ст. н.е.). 1991 року пам'ятку офіційно внесли у реєстр.

"Пам'ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об'єкти та артефакти 5-7 ст., які  ми пов'язуємо з празькою культурою, і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов'янських поселень в околицях Львова", - розповіла наукова співробітниця Рятівної археологічної служби Зоя Ільчишин. 

У 2022 році науковці Рятівної археологічної служби розпочали розкопки, аби більше дізнатись про пам'ятку, частина якої буде забудована. 

Археологи дослідили близько двох тисяч м² та виявили понад 40 об'єктів, зокрема давні житла слов'янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям. 

Серед вивчених об'єктів – три напівземлянкові житла, які були типовими для представників празької культури. Зазвичай вони мали площу 6-20 м²; двосхилий дах, обшитий соломою і очеретом; та печі, складені з каміння. В одному з таких будинків у Сокільниках було знайдено косу-горбушу того часу.

"Празька культура - найбільш рання з культур, які чітко пов'язують зі слов'янами. Поселень представників цієї культури в околицях Львова є доволі мало. Для археологів особливо цікавим є зв'язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу.

Вважається, що слов'яни становили частину черняхівської культури.  А зараз на пам'ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від 3 до 9 ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов'ян", - розповів науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

Дослідження проводяться на замовлення ТзОВ "Сан Марко Сіті".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.