На Стоунхенджі з'явились портрети королеви Єлизавети

Під час відзначень ювілею правління Єлизавети ІІ на історичному пам'ятнику Стоунхендж з'явилася ілюмінація із серії портретів Єлизавети II у різні роки її правління

У Великій Британії відбулись масштабні чотириденні урочистості з нагоди Платинового ювілею правління Єлизавети II.

На історичному пам'ятнику Стоунхендж з'явилася ілюмінація із серії портретів Єлизавети II у різні роки її правління, починаючи з коронації 1953 року до сьогодні. 

Серед фотографій були знімки королеви під час кінної прогулянки 1960-го року, де монарх скаче на своєму коні в елегантній куртці для верхової їзди та хустці, а також фото з її улюбленими коргі у 1980-му році. Ще на одному знімку Єлизавету II зняли під час офіційного візиту до Мексики в лютому 1975 року. На королеві була жовта плісована сукня в горошок і тюрбан, що підходив за кольором.

Також під час ілюмінації показали фото королеви в яскравій косинці, де вона уважно спостерігає за тим, як її кінь перемагає на Королівській виставці у Віндзорі у 2017 році. А ще знімок, на якому королева позує в рожевому пальті з чорними ґудзиками та прикрашеному квітами капелюсі з герцогинею Кембриджською у Королівському коледжі Лондона у 2019 році.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.