Україна з Польщею створять робочу групу для відновлення пошкодженої культурної спадщини

Українсько-польська робоча група обговорить відновлення об'єктів культурної спадщини в Україні

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив на пресконференції в Медіацентрі Україна — Укрінформ.

 

"У нас добре розуміння того, яким чином із поляками ми можемо рухатися в цьому напрямку. Механізм наступний: буде створена робоча група, яка має викласти (пропозиції - ред.), ми маємо подивитися всі об'єкти, які є в поляків, з точки зору інформації, що б вони хотіли зробити. Так само ми надамо свої проєкти", - сказав Ткаченко.

Міністр розповів, що кілька кроків назустріч один одному вже зроблено. "Я сказав польському колезі, що ми готові, як тільки отримаємо запит, давати певні дозволи. Так само ми очікуємо на певні кроки від польської сторони по відомих об'єктах. Не буду анонсувати, але про один із цих кроків найближчим часом ви почуєте", - додав він.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.