Росіяни поширюють фейк про канонізацію Бандери

Російські ЗМІ, анонімні Telegram-канали, а також користувачі соцмережі поширюють інформацію про те, що Православна Церква України нібито зарахувала до лику святих голову Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру

Про це повідомляє StopFake.

 

В російськомовному сегменті Інтернеті активно поширюється "документ", в якому йдеться про те, що рішення про канонізацію Бандери було прийнято на Архиєрейському Соборі ПЦУ 20 червня.

Російська пропаганда таким чином хоче проілюструвати, що цей Україна є "нацистською" державою, і відповідно мета так званої "спецоперації" – цілком виправдана.

"В Україні визнали святим Степана Бандеру. Бардак у країні досяг апогею. Як після цього можна заперечувати процвітання там нацизму?!", – пишуть російські пропагандисти.

Пресслужба ПЦУ повністю спростувала інформацію про канонізацію Степана Бандери, а також справжність "документу", що розповсюджується в мережі.

Питання канонізації Степана Бандери Православною Церквою України не може розглядатись у принципі, оскільки за своїм віросповіданням він був греко-католиком.




Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.