АНОНС: презентація книжки «Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...»

29 червня об 11 годині відбудеться презентація книжки "Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...", присвячену пам'яті видатної соціологині та громадської діячки Ірина Бекешкіної.

 

Під час заходу ви матимете змогу отримати книжку-збірку, яку "Демініціативи" видали за підтримки Фонду "Відродження" і куди ввійшли частка великого наукового доробку Ірини Бекешкіної, публіцистики та виступів у ЗМІ, спогади колег і друзів, світлини й афоризми знаної соціологині. Поговоримо й про день сьогоднішній - соціологію в умовах війни та завдання громадського сектору й журналістів на поточний момент.

У заході візьмуть участь:

Євген БИСТРИЦЬКИЙ – громадський діяч

Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА

Євген ГОЛОВАХА – директор Інституту соціології НАН України

Олег КОЗЛОВСЬКИЙ – Інститут соціології НАН України

Андрій КУЛИКОВ – співзасновник Громадського радіо

Наталія ЛИГАЧОВА – засновниця та голова ГО "Детектор медіа"

Михайло МІЩЕНКО – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова

Володимир ПАНІОТТО – Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор соціології НаУКМА

Олександр РЕЗНІК – завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології, д.соц.н.

Віктор РИБАЧЕНКО – віце-президент Асоціації політичних психологів

Олександр СУШКО – виконавчий директор МФ "Відродження"

Олександр ХАРЧЕНКО – Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Запрошено також представників дипломатичних місій та донорських організацій.

Модератор: Юрій ГОРБАНЬ – комунікативний менеджер Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.






Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.