АНОНС: «Петлюровці», «петлюрці», «петлюрівці», «петлюрівщина» у часі та просторі

Вже хрестоматійне поняття "петлюрівці" усталилося не одразу, та й для характеристики українського війська чи українського руху загалом вороги УНР спочатку його не використовували. Водночас факти засвідчують, що до спроби знецінити назву доклалися не лише російські імперці, а й колишні однодумці по розбудові УНР

Відділ історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України продовжує постійний Семінар з міжвоєнної історії України. 29 червня 2022 р. (середа) о 17-00 за київським часом на платформі Zoom відбудеться науковий семінар ""Петлюровці", "петлюрці", "петлюрівці", "петлюрівщина" у часі та просторі".

 

Доповідач - старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. XX ст. Геннадій Єфіменко.

"Мазепинці", "петлюрівці", "бандерівці"… Ці слова чув кожен українець, а про те, що введенням їх у вжиток російські шовіністи намагалися знецінити український національно-визвольний рух, постійно нагадують науковці та публіцисти.

Термін "петлюрівці" виділяється серед них низкою непритаманних іншим рис. Це, тепер вже хрестоматійне означення, усталилося не одразу, та й для характеристики українського війська чи українського руху загалом вороги УНР спочатку його не використовували. Водночас факти засвідчують, що до спроби знецінити назву доклалися не лише російські імперці, а й колишні однодумці по розбудові УНР.
Під час Семінару Геннадій Єфіменко аналізуватиме історію та поширення пов'язаних з іменем Симона Петлюри лексем. Йому вдалося відкрити чимало цікавого і маловідомого у цій тематиці. Цим обумовлене бажання поділитися віднайденим з колегами, закликати до обговорення та розвитку тематики.
- То ж коли й за яких обставин виник пов'язаний з іменем Петлюри термін та як він еволюціонував до звичного нам "петлюрівці"?
- Які "часові" та "просторові" кордони цього терміну відомі сьогодні?
- Кого радянська пропаганда цілком несподівано "нагородила" званням "петлюрівець"?
- Який маловідомий зв'язок вдалося віднайти між поняттями "радянський" та "петлюрівець"?
- Як і чому сам Симон Петлюра попервах реагував на поширення пов'язаного з його іменем терміну? Що і під впливом яких обставин змінилося згодом?
-Почути відповіді на ці та інші запитання, як і поставити власні чи доповнити промовця, можна буде під час засідання науково-практичного семінару.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.