IN MEMORIAM: помер Богдан Якимович

Помер колишній директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Богдан Якимович

27 червня 2022 р. на 71-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв та кафедри історичного краєзнавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, заслужений працівник культури України, колишній директор Наукової бібліотеки Богдан Зіновійович Якимович.

 

Богдан Якимович відомий як учений-історик, книгознавець, франкознавець, дослідник видавничої діяльности Івана Франка. Був учнем академіка Ярослава Ісаєвича, відзначався широким колом наукових зацікавлень.

Йому належать сотні наукових публікацій, які переважно охоплюють період від останньої чверті ХІХ до початку ХХІ ст.: моноґрафії "Збройні сили України: нарис історії" (Львів, 1996), "Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст." (Львів, 1996), "Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти" (Львів, 2006), "Українська військова та воєнна історія" (Львів, 2015), а також збірник вибраних праць "Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці" (Львів, 2014).

Окрім того, Богдан Якимович був автором низки біографічних публікацій, упорядником і редактором збірників документів і матеріалів (відзначимо фундаментальну публікацію у чотирьох томах "Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження" (Львів, 2002, 2007), ініціатором перевидання визначних раритетів українського друку, збірок творів Івана Франка, Тараса Шевченка, Василя Стефаника.

Богдан Якимович був активним громадським діячем, зокрема, багато років очолював Львівське обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"), також був активним діячем Всеукраїнського товариства "Просвіта", співорганізатором Народного руху, заступником голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова.

Упродовж 1998–2007 рр. Богдан Якимович працював директором Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Він дуже любив книги, зібрав велику власну бібліотеку. На роки, коли бібліотеку очолював Богдан Якимович, припало чимало змін, передовсім розпочався процес компʼютеризації бібліотечної роботи, відбувалося оновлення фондів.

Богдан Якимович як директор особливу увагу приділяв розвитку наукової та видавничої діяльности бібліотеки, був одночасно й ініціатором, і виконавцем багатьох видавничих проєктів, головою редколегій кількох видавничих серій, започаткував фаховий науковий збірник "Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології".

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.