IN MEMORIAM: помер Богдан Якимович

Помер колишній директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Богдан Якимович

27 червня 2022 р. на 71-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв та кафедри історичного краєзнавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, заслужений працівник культури України, колишній директор Наукової бібліотеки Богдан Зіновійович Якимович.

 

Богдан Якимович відомий як учений-історик, книгознавець, франкознавець, дослідник видавничої діяльности Івана Франка. Був учнем академіка Ярослава Ісаєвича, відзначався широким колом наукових зацікавлень.

Йому належать сотні наукових публікацій, які переважно охоплюють період від останньої чверті ХІХ до початку ХХІ ст.: моноґрафії "Збройні сили України: нарис історії" (Львів, 1996), "Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст." (Львів, 1996), "Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти" (Львів, 2006), "Українська військова та воєнна історія" (Львів, 2015), а також збірник вибраних праць "Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці" (Львів, 2014).

Окрім того, Богдан Якимович був автором низки біографічних публікацій, упорядником і редактором збірників документів і матеріалів (відзначимо фундаментальну публікацію у чотирьох томах "Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження" (Львів, 2002, 2007), ініціатором перевидання визначних раритетів українського друку, збірок творів Івана Франка, Тараса Шевченка, Василя Стефаника.

Богдан Якимович був активним громадським діячем, зокрема, багато років очолював Львівське обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"), також був активним діячем Всеукраїнського товариства "Просвіта", співорганізатором Народного руху, заступником голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова.

Упродовж 1998–2007 рр. Богдан Якимович працював директором Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка. Він дуже любив книги, зібрав велику власну бібліотеку. На роки, коли бібліотеку очолював Богдан Якимович, припало чимало змін, передовсім розпочався процес компʼютеризації бібліотечної роботи, відбувалося оновлення фондів.

Богдан Якимович як директор особливу увагу приділяв розвитку наукової та видавничої діяльности бібліотеки, був одночасно й ініціатором, і виконавцем багатьох видавничих проєктів, головою редколегій кількох видавничих серій, започаткував фаховий науковий збірник "Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.