Громада на Галичині відмовилася проводити декомунізацію

На сесії Підгороднянської сільської ради розглянули питання про доцільність перейменування вулиць, які пов’язані з радянським минулим

Сесія Підгороднянської сільської ради (Тернопільський район, Тернопільська область) ухвалила рішення не перейменовувати вулиці з радянськими назвами. Йдеться про вулицю Чалдаєва у Великому Ходачкові, вулиці 8 Березня та Колгоспну в Драганівці, вулицю 8 Березня у селі Забойки та вулиці Жовтнева, Чалдаєва і Чалдаєва-бічна в Почапинцях.

Перед сесією старости села провели опитування серед жителів цих вулиць. Переважна більшість висловилася проти перейменування.

На підставі цього опитування 16 з 22 депутатів сільської ради вирішили не виконувати вимог законів про декомунізацію.

 
Депутати Підгороднянської сільської ради

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.