Мінкульт знімає з обліку 43 пам'ятники радянської доби

Міністерство культури та інформаційної політики ухвалило рішення про зняття з державного обліку деяких пам’ятників діячам радянської доби

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Подолання наслідків русифікації та тоталітаризму - як ніколи на часі. Наразі МКІП вже прийняло рішення про зняття з державного обліку пам'ятників діячам радянської доби", - йдеться у повідомленні.

Частину з цих пам'яток дозволено лише перенести, а не демонтувати (могили Богомолова та Дундича у Рівному та танк у Житомирі). 

Експертна комісія з питань обліку об'єктів культурної спадщини рекомендувала МКІП зняти з державного обліку пам'ятник Пушкіну у Чернігові.

Детально з переліком всіх рішень МКІП з цього питання можна ознайомитись тут.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.