АНОНС: презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» запрошують на презентацію збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

Презентація відбудеться 24 червня 2022 року, об 11:00 у форматі онлайн.

У збірнику опубліковано дослідження щодо актуальних проблеми у вивченні періоду Великого терору в Україні, розглянуто історію спецділянки НКВС УРСР у Биківнянському лісі, як через результати археологічних розкопок, так і через персональні долі репресованих. Представлені статті щодо окремих постатей Биківнянського мартиролога.

До участі та виступів запрошені:

- Геннадій Боряк, заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, член-кореспондент НАН України;

- Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, упорядник збірника;

- Сергій Кокін, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук;

- Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

Модератор заходу – Тетяна Шептицька, заступник генерального директора НІМЗ "Биківнянські могили" з наукової роботи, кандидат філологічних наук, упорядник збірника.

Приєднатися можна за посиланням: https://us05web.zoom.us/j/7336654300...

Ідентифікатор конференції: 733 665 4300

Код доступу: JRD6Fh

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.