Всесвітній фонд пам’яток нагородив Катерину Чуєву

Всесвітній фонд пам’яток нагородив заступницю міністра культури та інформаційної політики України Катерину Чуєву за заходи зі збереження української культурної спадщини

Представниця МКІП відіграла важливу роль у координації зусиль, спрямованих на захист культурної спадщини України. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона працює, зокрема, над обміном інформацією та організацією взаємодії з національними та міжнародними партнерами, зокрема, в питаннях документування пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, підтримки українських фахівців та інституцій у їхній місії збереження культурної спадщини та над пошуками рішень інших невідкладних питань.

 

"Катерина Чуєва продемонструвала лідерство та відданість попри небезпеку та загрози руйнування. Ми вражені її самовідданістю", — сказала Бенедикт до Монлор, президент і генеральний директор Всесвітнього фонду пам'яток (WMF). 

У квітні цього року Всесвітній фонд пам'яток (WMF) оголосив про запуск Фонду реагування на проблеми захисту спадщини України з початковим фінансуванням від Фонду Хелен Франкенталер. Це було зроблено, щоб задовольнити негайні критичні потреби захисту спадщини в Україні та закласти основу для майбутнього відновлення. 

Всесвітній фонд пам'яток (WMF) — це провідна незалежна організація, що займається охороною найцінніших пам'яток культурної спадщини з метою покращення життя людей та побудови взаєморозуміння між культурами й спільнотами. Штаб-квартира організації знаходиться в Нью-Йорку, а офіси та філії знаходяться в Камбоджі, Індії, Перу, Португалії, Іспанії та Великобританії.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.