У Рівному не знайшли решток радянського героя

У Рівному пошуки решток комдива Михайла Богомолова, які планували перепоховати на кладовищі у рамках дерадянізації, не дали результату

Про це інформує Суспільне.Рівне.

 

Зранку 21 червня комунальники почали обстежувати землю під пам'ятником у сквері Українських добровольців, що поруч із вулицею Петра Могили. Загалом перекопали близько 50 квадратних метрів та заглибились вниз на понад два метри. Кісток чи залишок труни, які б вказували на наявність решток, не виявили, тож яму засипали.

Інформація щодо наявності кісток під пам'ятником була суперечлива. Зі слів головного спеціаліста управління культури міста Юрія Фаєвського, публікація в радянській газеті "Червоний прапор" від 1940 року вказувала, що поховання тут таки є.

"Там є репортаж з похорон Михайла Богомолова і є некролог, що в Рівному він похований. І ще є документи, які свідчать про те, що замовлялись кошти для спорудження цього пам'ятника в 1940 році", — казав Фаєвський.

Водночас частина дослідників вважали, що Богомолов похований не в Рівному, а у Москві.

На кладовищі Дубенське уже була викопана могила для перепоховання Богомолова, заготували для цього також пакет для решток та труну.

Михайло Богомолов — командир дивізії, військовий двічі захоплював Рівне у складі Червоної армії та брав участь в боях проти військ Української Народної Республіки. Радянська влада тричі нагородила його Орденом Червоного Прапора.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.