Чикаленка замість Пушкінської, Українських Героїв замість Льва Толстого

Відомі результати голосування щодо перейменування вулиць у Києві

Депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова повідомила, що стали відомі результати голосування щодо перейменування вулиць у Києві.

Результати голосування у цілому співпадають з рекомендаціями експертів.

Надаємо перелік можливих нових назв для частини вулиць Києва:

Аліг'єрі Данте - пров. Василя Жуковського

Байди-Вишневецького - вул. Осиповського

Березовського Максима - вул. Глінки

Братів Горинів - вул. Єрмака

Братства тарасівців - вул. Декабристів

Васильківська - пл. Амурська

Воргола Енді - вул. Достоєвського

Астраханська - Кастуся Калиновського

Романа Ратушного - Волгоградська

Гайдамацька - вул. Волзька

Галечко Софії - вул. Зої Космодем'янської

Гандзюк Катерини - вул. Біломорська

Гедиміновичів - вул. Новомічурінська

Героїв полку "Азов" - вул. Маршала Малиновського

Героїв УПА - пл. Тульська

Гірника Олекси - вул. Суздальська

Грушевської Катерини - вул. Генерала Доватора

Гулака-Артемовського Петра

Ґолди Меїр - вул. Краснодарська

Данила Апостола - вул. Кемеровська

Данилюка Матвія - вул. Валі Котика

Десницької Катерини - пров. Криловський

Ернеста Хемінгуея - вул. Теодора Драйзера

Жаботинського Володимира - вул. Муромська

Жуля Верна - бульв. Ромена Роллана

Зеленого Клину - вул. Уссурійська

Івана Драча - вул. Некрасівська

Іллі Муромця - вул. Муромська

Ічкерська - вул. Грозненська

Йоганна Вольфганга Гете - вул. Карла Маркса

Каденюка Леоніда - просп. Юрія Гагаріна

Калиновського Кастуся - вул. Брестська

Караїмський - пров. Донський

Климента Квітки - вул. Макаренка

Княгині Інгігерди - вул. Лобачевського

Князів Острозьких - вул. Московська

Князя Любарта - вул. Таганрозька

Князя Романа - вул. Генерала Жмаченка

Конотопської битви - пл. Волгоградська

Короткевича Володимира - вул. Добролюбова

Кузьменка Андрія - пров. Олександра Бестужева

Куліша Миколи - вул. Білгородська

Мартоса Бориса - вул. Плеханова

Маршака Йосипа - вул. Маршака

Мельника Андрія - вул. Генерала Тупікова

Миклухи-Маклая Миколи - вул. Дежнєва

Миколи Руденка - бульв. Кольцова

Мстислава Великого - вул. Маміна-Сибіряка

Наукова - вул. Ломоносова

Отамана Зеленого - вул. Россошанська

Палія Семена - пров. Тихорецький

Петріва Всеволода - вул. Кирпоноса

Рея Бредбері - вул. Володі Дубініна

Роберта Лісовського - вул. Академіка Бутлерова

Рудницького Степана - вул. Академіка Вільямса

Самійла Кішки - вул. Маршала Конєва

Самчука Уласа - вул. Бакуніна

Сірожупанників - вул. Валентина Сєрова

Скорика Мирослава - вул. Дунаєвського

Сластіона Опанаса - вул. Енгельса

Смотрицького Мелетія - вул. Пожарського

Старокиївська - пл. Льва Толстого

Стефаника Василя - вул. Гаршина

Строкатої Ніни - пров. Суворова

Територіальної оборони - вул. Ватутіна

Трясила Тараса - вул. Лодигіна

Українських Героїв - вул. Льва Толстого

Українських повстанців - вул. Героїв Війни

Червоної Калини - просп. Володимира Маяковського

Чикаленка Євгена - вул. Пушкінська

Ягеллонська - вул. Мічуріна

З усіма результати голосування можна ознайомитися за посиланням.

Ці дані також розміщені на спеціально створеній мапі, яку можна переглянути тут.

Як повідомляє КМВА, голосування щодо перейменувань майже 300 об'єктів, назви яких пов'язані з РФ та її сателітами, тривало із 15 до 19 червня у міському застосунку "Київ Цифровий". Взяти участь у голосуванні могли всі громадяни України. Для верифікації використовувався Bank ID.

Отримані результати голосування передано в Київську міську раду для подальшого розгляду експертної комісії. Згодом на основі експертних висновків депутати міськради ухвалять рішення щодо перейменувань.

Редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані підрахував, що 

"65 столичних топонімів будуть носити "географічні" назви

30 - місцеві назви і природні об"єкти

25 - письменники

22 - видатні іноземці

20 - на честь загиблих вояків російсько-української війни

20 - науковці

15 - діячі Гетьманщини і Запорозької Січі

12 - дисиденти й шістдесятники

10 - князі Русі і інших державних утворень

10 - художники

9 - композитори, музиканти, співаки

7 - актори

7 - вояки і діячі УНР

6 - на честь професій

5 - патріотично-історичні поняття

4 - підприємці, меценати

4 - журналісти, активісти

4 - космонавти, льотчики

3 - на честь УПА

2 - в пам"ять жінок-воячок з УСС

2 - за назвою національних меншин

2 - спортсмени

2 - пластуни

1 - архітектор

1 - персонаж епосу".

"Дерусифікація дала шанс потрапити на карту міста іменам високодостойних українців. Але все могло пройти ще краще. І для цього не треба якихось надзусиль і грошей. Треба просто поважати киян. А з цим у чиновників секретаріату Київради не склалося" - додав Вахтанг Кіпіані.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.