АНОНС: лекція "Шлях до пекторалі"

У переддень Дня Пекторалі відбудеться авторська лекція-мандрівка "Шлях до Пекторалі" наукового співробітника Скарбниці Національного музею історії України, скіфолога та археолога Юрія Полідовича

21 червня 1971 року, 51 рік тому, археолог Борис Мозолевський під час розкопок царського кургану Товста Могила повернув світові неперевершений шедевр скіфо-античної торевтики – золоту Пектораль.
 
У переддень Дня Пекторалі відбудеться авторська лекція-мандрівка "Шлях до Пекторалі"  Юрія Полідовича, наукового співробітника музею, скіфолога та археолога.
Ви більше дізнаєтеся про археолога і поета Бориса Мозолевського, побачите унікальні кадри з розкопок кургану Товста Могилу, переживете неповторну мить, коли було знайдено золоту пектораль, спростуєте небилиці та фейки, що розповідають про неї, та пройдете її колами у пошуках смислів.
Початок лекції "Шлях до Пекторалі" у неділю, 19 червня, о 13:00 за адресою: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід до Лаври через головну браму.
Для участі потрібно попередньо зареєструватися за телефоном (044) 280-13-96.

Вартість участі – 100 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 50 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври).

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.