У Лукашенка дістали старий фейк про діда-бандерівця Президента Польщі

Російські пропагандисти плутають діда польського президента та Михайла Дуду – командира Української повстанської армії, який воював із поляками та брав участь у подіях на Волині в 1943 році

Генеральний прокурор режиму Лукашенка Андрєй Швєд заявив, що його відомство "вивчає діяльність" діда польського президента Анджея Дуди, який нібито воював на боці нацистів у роки Другої світової війни.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Зараз ми активно документуємо діяльність діда польського президента Дуди, який входив до складу українського карального батальйону, відзначився особливою жорстокістю насамперед на території Мінської та Вітебської областей", – заявив Швед.

Насправді дідів польського президента звали Никодим Мілевський (за материнською лінією), який воював у Другій світовій війні на боці Війська польського, та Алоїзій Дуда (за батьковою лінією), який займався вичинкою хутра і помер у 1992 році.

Російські пропагандисти плутають діда польського президента та Михайла Дуду – командира Української повстанської армії, який воював із поляками та брав участь у подіях на Волині в 1943 році.

 
Поручник УПА Михайло Дуда - однофамілець, але не дід Президента Польщі Анджея Дуди

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.