Стартував україно-чеський проєкт оцифрування архівів

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об’єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об'єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії.

 
Це – продовження реалізації важливого українсько-чеського проєкту з дослідження наслідків тоталітаризму у ХХ ст. та оцифрування документів, що містять інформацію про репресованих осіб, у т. ч. чехословацьких громадян, що реалізується з лютого 2020 року.
Договором передбачається оцифрування архівних кримінальних справ фонду № 263 "Колекція позасудових справ реабілітованих" щодо громадян чеської та словацької національностей, які мешкали на території України та зазнали репресій.
Про важливість події для обох народів свідчить присутність на заході Надзвичайного та Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матула, якому очільник Укрдержархіву, Анатолій Хромов, користуючись слушною нагодою, передав першу партію оцифрованих справ та факсимільну копію архівної кримінальної справи щодо чеха за національністю, мешканця міста Чорнобиля Брікнера Василя Івановича.
Пан Посол та чеськи колеги висловили слова підтримки українським архівам, які і в умовах військової агресії росії проти України, продовжують виконувати свою місію.
Представники Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії передали до архівної бібліотеки ЦДАГО України, в приміщенні якого відбулося підписання Договору, унікальні наукові видання.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.