Стартував україно-чеський проєкт оцифрування архівів

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об’єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об'єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії.

 
Це – продовження реалізації важливого українсько-чеського проєкту з дослідження наслідків тоталітаризму у ХХ ст. та оцифрування документів, що містять інформацію про репресованих осіб, у т. ч. чехословацьких громадян, що реалізується з лютого 2020 року.
Договором передбачається оцифрування архівних кримінальних справ фонду № 263 "Колекція позасудових справ реабілітованих" щодо громадян чеської та словацької національностей, які мешкали на території України та зазнали репресій.
Про важливість події для обох народів свідчить присутність на заході Надзвичайного та Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матула, якому очільник Укрдержархіву, Анатолій Хромов, користуючись слушною нагодою, передав першу партію оцифрованих справ та факсимільну копію архівної кримінальної справи щодо чеха за національністю, мешканця міста Чорнобиля Брікнера Василя Івановича.
Пан Посол та чеськи колеги висловили слова підтримки українським архівам, які і в умовах військової агресії росії проти України, продовжують виконувати свою місію.
Представники Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії передали до архівної бібліотеки ЦДАГО України, в приміщенні якого відбулося підписання Договору, унікальні наукові видання.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.