Оприлюднено склад Ради з дерусифікації, декомунізації та деколонізації

До Ради з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників, увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики

Про це повідомив у ефірі телемарафону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Крім представників Мінкульту та Українського інституту національної пам'яті до експертної ради увійдуть:

  • очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль;

  • літературознавиця Віра Агеєва;

  • директор видавництва "Смолоскип", письменник Ростислав Семків;

  • керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак;

  • письменник Олексій Нікітін;

  • мистецтвознавиця Діана Клочко;

  • заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук;

  • очільниця Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;

  • культурологиня Ганна Циба;

  • мистецтвознавиця Євгенія Моляр;

  • директор Національного музею історії Федір Андрощук;

  • директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло;

  • директор музею Другої світової війни Юрій Савчук;

  • директорка центру міської історії Львова Софія Дяк;

  • декан історичного факультету університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк;

  • історик Павло Гай-Нижник;

  • режисер Ростислав Держипільський;

  • професорка Національної музичної академії Олена Корчова;

  • професорка університету імені Шевченка Наталія Кривда;

  • політик Олесь Доній;

  • очільник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.

Ткаченко додав, що в регіонах необхідно створити аналогічні експертні ради, щоб "дерусифікація публічного простору не перетворилася на хаос".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.