Оприлюднено склад Ради з дерусифікації, декомунізації та деколонізації

До Ради з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників, увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики

Про це повідомив у ефірі телемарафону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Крім представників Мінкульту та Українського інституту національної пам'яті до експертної ради увійдуть:

  • очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль;

  • літературознавиця Віра Агеєва;

  • директор видавництва "Смолоскип", письменник Ростислав Семків;

  • керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак;

  • письменник Олексій Нікітін;

  • мистецтвознавиця Діана Клочко;

  • заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук;

  • очільниця Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;

  • культурологиня Ганна Циба;

  • мистецтвознавиця Євгенія Моляр;

  • директор Національного музею історії Федір Андрощук;

  • директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло;

  • директор музею Другої світової війни Юрій Савчук;

  • директорка центру міської історії Львова Софія Дяк;

  • декан історичного факультету університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк;

  • історик Павло Гай-Нижник;

  • режисер Ростислав Держипільський;

  • професорка Національної музичної академії Олена Корчова;

  • професорка університету імені Шевченка Наталія Кривда;

  • політик Олесь Доній;

  • очільник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.

Ткаченко додав, що в регіонах необхідно створити аналогічні експертні ради, щоб "дерусифікація публічного простору не перетворилася на хаос".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.