Прокурори вимагають внести палац Красицьких у Володимирці до реєстру пам'яток

Прокурори через суд домоглися скерування облікової документації до Міністерства культури та інформаційної політики України для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки архітектури "Палац Красицьких"

Прокурори Вараської окружної прокуратури з'ясували, що органом охорони культурної спадщини, попри вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини", досі не внесено у Державний реєстр нерухомих пам'яток України дані про палац Красицьких, що у смт Володимирець РІвненської області.

 

Він збудований ще 1827 р. паном Фердинандом Красицьким. На початку ХХ століття палац викупила бельгійська родина Де Пурбе, якій він належав до 1939 року. В радянські часи приміщення використовували як сиротинець. Маєток унікальний ще й тим, що це єдиний збережений палац на все Полісся. 

Відсутність відомостей про історичну пам'ятку в Реєстрі не забезпечує її належного захисту, догляду та збереження і створює ризики незаконних дій щодо неї.

Втрутившись у ситуацію, прокурори в суді домоглися скерування облікової документації до Міністерства культури та інформаційної політики  України для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки архітектури "Палац Красицьких".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.