Прокурори вимагають внести палац Красицьких у Володимирці до реєстру пам'яток

Прокурори через суд домоглися скерування облікової документації до Міністерства культури та інформаційної політики України для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки архітектури "Палац Красицьких"

Прокурори Вараської окружної прокуратури з'ясували, що органом охорони культурної спадщини, попри вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини", досі не внесено у Державний реєстр нерухомих пам'яток України дані про палац Красицьких, що у смт Володимирець РІвненської області.

 

Він збудований ще 1827 р. паном Фердинандом Красицьким. На початку ХХ століття палац викупила бельгійська родина Де Пурбе, якій він належав до 1939 року. В радянські часи приміщення використовували як сиротинець. Маєток унікальний ще й тим, що це єдиний збережений палац на все Полісся. 

Відсутність відомостей про історичну пам'ятку в Реєстрі не забезпечує її належного захисту, догляду та збереження і створює ризики незаконних дій щодо неї.

Втрутившись у ситуацію, прокурори в суді домоглися скерування облікової документації до Міністерства культури та інформаційної політики  України для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки архітектури "Палац Красицьких".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.