Путін прирівняв себе до Петра I

Президент Росії Володимир Путін після відвідин виставки, присвяченої Петру I, порівняв себе з імператором

 

На думку російського президента, російський цар у період Північної війни не відбирав території у Швеції, а "повертав та зміцнював".

Президент Росії Володимир Путін 9 червня під час зустрічі з молодими підприємцями провів історичну аналогію між своїм правлінням та епохою царя Петра I. За його словами, у роки Північної війни російський цар нічого не відбирав у Швеції, а повертав території та зміцнював їх.

Путін стверджує, що за 350 років "нічого не змінилося", і коли цар Петро вів війну зі шведами, то це була не загарбницька війна.

"Петро I Північну війну 21 рік вів. Здавалося б, воював зі Швецією і щось там відбирав. Нічого він не відбирав! Він повертав", — сказав Путін.

За його словами, цар Петро повернув територію Приладожжя, де згодом було закладено Санкт-Петербург, незважаючи на те, що європейські держави не визнавали ці території за Росією.

"Всі визнавали її за Швецією, а там споконвіку поряд з фінно-угорськими народами жили слов'яни. Причому ця територія знаходилася під контролем російської держави", — сказав Путін, згадавши також західний напрямок і похід на Нарву, де Петро також "повертав і зміцнював".

Розвиваючи свою думку, Путін зазначив, що на долю сучасної Росії також "випало повертати і зміцнювати", вказавши на те, що для російської державності це базові цінності, що є основою існування Росії.

"Ми, безумовно, досягнемо успіху у вирішенні завдань, які перед нами стоять", — сказав Путін, провівши аналогію з епохою Петра.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.