АНОНС: лекція "Російськомовні України: російська мова, українська ідентичність"

Українське товариство Кембриджського університету організовує серію публічних лекцій про якнайширше визначену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни

У четвер, 1 червня, о о 18.00 (за Лондоном; це 20.00 за Києвом) Українське товариство Кембриджського університету (@Cambridge University Ukrainian Society) організовує публічну лекцію професора Володимира Кулика "Російськомовні України: російська мова, українська ідентичність" ('Ukraine's Russian-Speakers: Russian Language, Ukrainian Identity').

 

Володимир Кулик обговорюватиме співвідношення між мовою та ідентичністю в сучасній Україні, з особливою увагою до людей, які в повсякденному житті розмовляють переважно російською. Він продемонструє, що, хоча вибір мови та ідентичності громадян України певною мірою співвідноситься, вони аж ніяк не збігаються.

Хоча більшість українців різною мірою використовують як українську, так і російську мови, багато хто віддає перевагу одній із них і можуть використовувати її в більшості ситуацій без серйозних обмежень. У той же час люди, які переважно покладаються на російську мову, все частіше ідентифікуються як українці, зміна ідентичності, яка не обов'язково призводить до радикальних змін у мовній практиці.

Повномасштабна війна з Росією спонукає людей як сильніше ідентифікувати себе з Україною, так і активніше використовувати її національну мову, але перший зсув набагато більш виражений, ніж другий.

Приєднатись до лекції можна за лінком.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.